Людство отримує знання про навколишній світ, сприймає і обробляє інформацію, здійснює дослідження, що дозволяють зрозуміти процеси, які відбуваються з інформацією та вирішують виникаючі при цьому проблеми. Така предметна галузь отримала назву «інформатика». Термін з'явився на початку 1960-х років у французькій мові («informatique») і позначав галузі автоматизованої переробки інформації. З часом інформатикою стали називати наукову дисципліну, що вивчає інформаційні процеси, закони і методи створення, обробки, зберігання і передачі інформації. У 1970-і роки в англомовній літературі наука про переробку інформації з використанням засобів обчислювальної техніки отримала назву «Computer Science» («комп'ютерна наука» або «наука про обчислення»). Інформатика, як наука, включає в себе дослідження в області уявлень про застосування програмних, технічних засобів і технологій. Зазвичай відзначають три основних її частини: технічні, програмні та алгоритмічні засоби. Питання, пов'язані з інформатикою взагалі, та гуманітарної інформатикою зокрема, знайшла відображення в роботах багатьох вчених і фахівців. До завдання інформатики входить вивчення властивостей інформації та її можливостей для прогнозування, управління, задоволення потреб різного роду користувачів. Будь-які, в тому числі інформаційні технології, мають на увазі використання необхідних для їх реалізації технічних засобів, що послужило підставою для появи технічних засобів інформатизації, та навчальної дисципліни з аналогічною назвою. У цьому зв'язку слід звернути увагу на використання інформаційних технологій у навчальному процесі - мова йде про технології та технічні засоби навчання, що використовуються в різних прикладних галузях і віках. Соціально-гуманітарні науки можуть взаємодіяти з інформатикою, породжуючи власні «галузі інформатики», які обслуговують ці науки і сприяють впровадженню в них інформаційних технологій. Гуманітарна інформатика вписується в спектр соціально-гуманітарних наук, змінюючи лише в деякій мірі своє утримання. Відзначимо супутні інформатиці напрямки, складові її сутність, що отримали такі назви: «інформаційна грамотність», «комп'ютерна грамотність», «інформаційна культура». Вони, на мій погляд, є важливими складовими гуманітарної інформатики. Вперше поняття інформаційна грамотність було введено в 1977 році в національній програмі реформи вищої освіти США. Асоціація Американських бібліотек інформаційно грамотною людиною назвала особистість, здатну виявити, розмістити, оцінити інформацію і найбільш ефективно її використовувати. Кваліфікована робота з інформацією вимагає відповідного рівня інформаційної культури людини, що включає як інформаційну, так і комп'ютерну грамотність суспільства взагалі і окремих індивідуумів зокрема. Під інформаційною культурою розуміють новий тип спілкування і мислення, що дає можливість особистості вільного виходу в інформаційний буття (простір), доступу до різних інформаційних ресурсів (від локальних до глобальних), вміння формувати необхідні матеріали на відповідному рівні, спілкуватися і т.д. Доцільно визначити включення до складу гуманітарної інформатики аспекти теоретичного, філософського та соціально-психологічного плану. Проблеми, пов'язані з практичним застосуванням інформаційних технологій пропонується включати у відповідні прикладні дисципліни за галузями знань. Таким чином, виявлення та позначення основної сфери дослідження предметної області - гуманітарної інформатики - є важливим теоретичним та практичним завданням. Інформатика - це наука, яка вивчає всі аспекти одержання, зберігання, обробки та використання інформації. А інформацію ми отримуємо, обробляємо, зберігаємо і на гуманітарних предметах, і на природничо-математичних. Інформатика сама доброзичлива наука, бо дружить з усіма предметами. Я дуже пишаюся тим, що я - вчитель інформатики. Я вважаю, що вона математичного профілю. У школі я проводила практикуми з інформаційних технологій для вчителів і помітила, що технарі швидше схоплюють, ніж гуманітарії. І на уроках те ж саме. На олімпіадах з інформатики перемагають учні, які добре вчаться з математики.

Литература: 
1. Колин К. Информационная глобализация общества и гуманитарная революция// Alma Mater.–2002.–№8.–C. 3–9. 
2. Козлов О. Информационная культура специалиста и методика изучения информационных технологии в высшем образовании//Информ-Ревю: Обзор информационного рынка.–1998.–№9.–С. 12–13 [C.12].