Оволодіння основними елементами комп’ютерних технологій  –– це один із шляхів досягнення професійної комп’ютерної зрілості. Сьогодні кожна дитина повинна вміти працювати за комп’ютером, користуватися Інтернетом, обробляти інформацію. За відповідної підготовки здібні учні можуть досягти певних результатів у програмуванні та комп’ютерній науці як користувач.

Проаналізувавши свою систему роботи як вчитель інформатики, захопилась дослідженням проблеми «Алгоритмічне мислення  під час вивчення інформатики».  Переконана, що вагоме значення  у даному питанні належить міжпредметним зв’язкам.

Вміст базового курсу інформатики у сучасній школі має дві яскраво виражені складові. Перша – теоретична інформатика - одна з фундаментальних галузей наукового знання, яка формує в учнів системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу.  Друга – як засіб роботи з інформацією. Обидві складові мають дуже велике практичне значення, вони виконують соціальне замовлення суспільства на підготовку учнів до життя в інформаційному світі.

Розробив і здійснив підбір практичних завдань і робіт з інформатики шляхом вивчення науково-методичної літератури, аналізу календарних планів, їх відповідність програмі, використання елементів особистісно-зорієнтованого навчання, диференційованого підходу до рівня знань, умінь і навичок учнів. Інноваційним в моїй роботі є розробка і використання презентацій при вивченні тем, практичних робіт, електронне тестування знань і вмінь. Для систематизації додатково було опрацьовано фахову методичну літературу.

Значної уваги на уроках надаю стимулюванню пізнавальної активності учнів, створенню позитивних емоцій під час співпраці педагога із школярами, можливості кожному відчути себе творцем, розкрити свої здібності.

Ефективність сучасного уроку інформатики  залежить як від активності учня, його бажання здобути певні знання, так і від майстерності вчителя, його здатності пробудити пізнавальний інтерес, створити ситуацію, коли учні отримують радість успіху, відчуття перемоги, впевненості у своїх можливостях.

Поклавши за основу принцип розвиваючого навчання, через який можна повно самореалізувати особистість дитини, використовуються на уроках загально – дидактичні методи: інформаційно – ілюстративний (на уроках засвоєння нових знань та узагальнення і систематизації знань), репродуктивний метод (засвоєння та використання нових знань, навичок і вмінь), частково – пошуковий метод (засвоєння та використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), проблемний метод (використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), дослідницький метод (використання знань, умінь і навичок та узагальнення і систематизації знань), інноваційний метод “Навчання для майбутнього”.

Вважаю, що кожен учень заслуговує на повагу, бо шлях кожної людини на землі неповторний, і ніхто не має права деформувати його своєю байдужістю, безвідповідальністю. Глибоким переконанням стало для мене те, що чим більше значне і складне у предметі, про що говориться, тим простішою і вільнішою має бути манера викладання. Які б програми не вивчалися на уроках інформатики, головне те, що вчитель допомагає учневі зрозуміти дійсне місце і роль людини, яку не применшує і принижує, а говорить: “Розум комп’ютера — це розум людини втілений в програму”. Таким чином формую інформаційну культуру, алгоритмічне мислення з використанням сучасних комп’ютерних технологій із забезпеченням міжпредметних зв’язків.

Зміст курсу інформатики постійно оновлюється темами, у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій,  але  зберігається теоретична, фундаментальна складова науки.  Це - формування сучасної картини світу; розвиток алгоритмічного мислення; отримання навичок користувача.

У моїй діяльності простежуються певні тенденції, виділяються основні напрямки, які заслуговують на увагу:

1.         Створення на уроці атмосфери пізнання нового творчого пошуку.

2.         Створення умов для самостійного обґрунтування істини, застосування здобутих, знань на практиці.

3.        Виховання інформаційного мислення учнів через використання інформаційно-комп’ютерних технологій.

4.        Розвиток алгоритмічного мислення, робота з обдарованими учнями.

5.        Контроль знань як один із засобів стимулювання пізнавальної діяльності учнів.

Основна мета комп’ютеризації навчання на другому і третьому ступені загальноосвітньої школи – це оволодіння ПК як основним і допоміжним засобом своєї діяльності, можливо, й майбутньої професійної діяльності, опосередкованої комп’ютером.

Учитель повинен розвивати всі сторони мислення людини, в тому числі і особливий алгоритмічний стиль, як самостійну цінність. Якщо у якісь галузі вдається виділити характерний для неї стиль мислення людини (вміння міркувати), розвиток повинен бути об’явлений самометою та впроваджуватися в загальне навчання як необхідний елемент загальної культури. Тобто треба розвивати алгоритмічний стиль мислення, вміння думати алгоритмічно, тим самим навчати думати взагалі.

Проблемний підхід є визначальним під час вивчення нових інформаційних технологій, оскільки їх вивчення є опанування учнями комп’ютерною технікою для розв’язку повсякденних завдань автоматизації обробки інформації. Цей курс є максимально наближений до реального життя. Використання проблемних завдань на практичних заняттях краще застосовувати на завершальному етапі вивчення теми.

Вивчення інформатики не можливе без використання порівняння і класифікації. Порівняння – це важливий дидактичний прийом, з допомогою якого можна вводити нові поняття і розкривати їх зміст, проводити систематизацію та узагальнення набутих знань. К.Д.Ушинський вважав, що порівняння – основа будь-якого розуміння і мислення, основна умова продуктивності мислення, а отже, й будь-якої аналітико–синтетичної діяльності.

Література.

1.Забарна А.П. Кошарук О.О. Інтерактивні технології навчання на уроках з основ алгоритмізації та програмування. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. - №8. – с. 9-12.

2.Останець В.С. Погляд на майбутнє шкільної інформатики. // Комп’ютер у школі та сімї. – 2006. - №7. – с. 22-26.

3. Копаєв. О.В. Інтернет сайт: Про практичне значення алгоритмічного мислення.// http://creonet.cdu.edu.ua/articles/art9_u.html

4.Сенько Ю. В. Формирование научного стиля мышления учащихся. - М.: Знание, 1986. - 80с